Canada-Ukraine Authorization for Emergency Travel (CUAET) — спрощенні візи для українців, які будь-яким чином потерпають від війни, по-справжньому перевернули імміґраційний режим Канади щодо України. Федеральний уряд уже опрацював понад 200 тис. анкет українців, яким видали візи. Ця кількість тільки буде збільшуватися, адже війна ще невідомо коли скінчиться. Цей показник також уже зріс за рахунок українських громадян, які на початок війни перебували в Канаді та США на гостьових візах.

Нагадаємо, що візи CUAET — це багаторазові візи, які видають на термін до десяти років або до кінця терміну дії паспорта. На цій візі можна перебувати в Канаді три роки безвиїзно або без продовження статусу (на звичайній гостьовій візі в Канаді можна перебувати лише шість місяців). Паралельно до візи CUAET влада видає трирічний відкритий трудовий дозвіл, фінансову допомогу обсягом $3,000.00 на дорослу особу ($1,500.00 на дитину) та інші тимчасові програми для полегшення процесу адаптації до нового життя в Канаді. А канадські провінційні уряди, своєю чергою, надають іншу допомогу. Приміром, в Онтаріо провінційний уряд схвалив соціальну допомогу обсягом $730.00 на місяць на особу впродовж шести місяців.

Щоби податися на CUAET із Канади, потрібно перебувати в країні на леґальному статусі. CUAET закритий для осіб, які протермінували своє перебування в Канаді й стали нелеґалами. Навіть в умовах війни і з бажанням Канади допомогти Україні CUAET залишається закритим для українських нелеґалів. Така ситуація лише підкреслює той факт, що Канада жорстко ставиться до людей, які порушують її закони й перевищують термін леґального перебування в країні. А протермінування — цепорушення ст. 41 закону Канади про захист імміґрантів і біженців.

У протермінованих є лише одна можливість відновити свій статус — упродовж 90 днів після протермінування подати спеціальну анкету на відновлення статусу й одночасно подати іншу анкету на продовження попереднього статусу. Тобто потрібно подавати дві анкети: одна на відновлення статусу, а друга — на продовження його. Цікаво зауважити, що якщо федеральний уряд скасував для українських громадян усі адміністративні збори за візи й інші дозволи, то за відновлення статусу Канада продовжує стягувати за розгляд анкети $200.00. Це ще раз підкреслює, наскільки Канада суворо ставиться до осіб, які порушили її закони. Після 90 днів у нелеґалів уже немає змоги відновити свій статус.

Проте добре ознайомленні імміґраційні консультанти завжди знайдуть вихід. Якщо вони розуміють, як працює весь імміґраційний процес у Канаді, як можна поєднувати імміґраційні закони, нормативні акти та спеціальні «народні» програми (public policy), то завжди запропонують правильну юридичну стратегію.

То що можна запропонувати особам, які протермінували час свого перебування в Канаді довше ніж на 90 днів? У теперішніх умовах лише в поодиноких і надзвичайних ситуаціях актуальним може бути біженство. З обставин і політики держави видно, що Канада воліє давати трирічний трудовий дозвіл, ніж біженство. Потрібно пам’ятати, що не всім сирійцям давали біженство, а тільки тим, хто виступав проти чинного президента Асада, чиї реґіони були знищені війною, і тим, хто міг довести, що в Канаді

зможе стати економічно самозабезпеченим. Тобто, їм не було куди переїхати в Сирії, щоб жити в мирі, і в них або були гроші, або вони були готові працювати в Канаді.

Якщо заявник програє справу про біженство в суді, то йому ще залишається гуманітарна програма. Процес гуманітарної програми для протермінованих біженців — складний, коштує дорого, довгий і схвалюють лише 1— 3 % від усіх гуманітарних справ. Аби виграти гуманітарну справу, необхідно написати цілу «книгу» про труднощі й адаптацію заявника в Канаді.

А втім, існує ще один варіант. Виявляється, канадське імміґраційне законодавство передбачає ситуації, коли у справу нелеґала потрібно втрутитися міністру з імміґрації, щоб запобігти (гуманітарній) катастрофі, травмі, кризі тощо, за умови, що таке втручання не загрожуватиме Канаді, не призведе до збитків і буде сприйняте канадською демократією як доречний крок. Таке втручання називається міністерським дозволом.

Міністерським він називається тому, що теоретично міністр може власноруч вирішити, давати особі такий дозвіл, чи ні. Звісно, міністр не розглядає такі справи особисто, але й прості рядові імміґраційні офіцери також їх не вирішують. Міністерські дозволи вирішують на рівні керівників імміґраційних апаратів. Найнижча посада, уповноважена видавати міністерські дозволи, — team leader, а це означає, що Канада дуже прискіпливо й серйозно ставиться до заявника та його документів і розглядає їх на найвищому можливому рівні.

Міністерський дозвіл можна охарактеризувати як тимчасову гуманітарну дію, і в ній потрібно доводити не «труднощі й адаптацію», а відсутність ризиків для Канади. Дозвіл видають порушникам закону Канади про захист імміґрантів і біженців або особам, які є нев’їзними до Канади й перебувають за її межами. Дозвіл можуть видати (з певними умовами) навіть колишнім біженцям. Аби отримати дозвіл, теж потрібно написати «книгу» про те, як і чому заявник не загрожує Канаді.

Залежачи від порушення імміґраційного закону, особа, яка прожила 3—5 років на «міністерському дозволі», має право автоматично подати документи на постійне місце проживання, й імміґраційні офіцери не можуть самовільно відкинути таку анкету. Проживши на міністерському дозволі шість місяців, заявник отримує право подати документи на відкритий трудовий дозвіл. Тобто, міністерський дозвіл надає заявнику набагато більше прав, ніж CUAET, гостьова віза, трудовий чи студентський дозвіл тощо.

У таких складних випадках краще звертатися до професійних імміґраційних консультантів, які вміють і знають, як поєднувати закони з «народними» програмами. Зокрема, компанія Arcadia Immigration Consulting, Inc. уже мала справу з міністерськими дозволами і вміло поєднувала їх із CUAET. Такий підхід дозволяє леґалізувати нелеґала, адже через міністерський дозвіл людина набуває чинного статусу в Канаді, а леґальний статус автоматично дозволяє такій особі подати документи на відкритий трудовий дозвіл за програмою CUAET, перебуваючи в Канаді.

Українські нелеґали переживають, що, подавши анкету на міністерський дозвіл, вони таким чином «засвітять» себе і це призведе до їхньої депортації. Але через війну депортації до України зараз заборонені. Доцільно використати цей запобіжник на свою користь, щоб успішно леґалізуватися. Якщо ви втратили леґальний статус у Канаді, то нема кращого часу, ніж зараз, аби леґалізуватися. Пандемія та війна — переконливі чинники на вашому боці; вони допоможуть обґрунтувати всю анкету.

Навіть якщо ви вже роками нелеґально перебуваєте в Канаді, не втратьте можливости леґалізувати свій імміґраційний статус. За додатковою інформацією звертайтеся до Arcadia Immigration Consulting, Inc. (www.consultarcadia.com) за тел.: 1-647-831-2139 або електронною поштою: visa{@}consultarcadia.com. Ми готові обговорити вашу імміґраційну ситуацію, якою б складною вона не була, і запропонуємо варіанти, які дозволять усе владнати.